Закарпатську область було звільнено від нацистської окупації однієї з останніх. Але мало хто знає про те, як саме проходила операція зі звільнення. Адже це одна з найважливіших операцій, яка визначила найближче майбутнє не лише Закарпатської області, а й усієї Європи. Звичайно, як і будь-яка операція, все могло піти не за планом. Хоча так чи інакше солдатам вдалося відвоювати Закарпаття в німців. Який був план операції? Коли вона сталася? І як від цього постраждали міста Закарпаття? Про це і йтиметься у статті на uzhhorodyes.com.ua.
Що відбувалося до визволення Закарпаття?
Звільнення України розпочалося ще 18 грудня 1942 року, коли війська першої гвардійської армії під командуванням генерала Кузнєцова вибили окупантів із села Петухівка Міловського району Луганської області. Цього ж дня було звільнено інші населені пункти Міловського району.
У період звільнення України з грудня 1942 року до кінця жовтня 1944 року радянські війська провели 15 наступальних операцій. Найважливішими з них були Воронезько-Харківська, Чернігівсько-Полтавська, Донбаська, Корсунь-Шевченківська, Львівсько-Сандомирська та, звичайно, Карпатсько-Ужгородська. Свого піку битва за Україну досягла в період з осені 1943 по осінь 1944 року. Саме на її території в цей період було зосереджено приблизно половину боєздатної армії всього Радянського Союзу.
Фактично звільнення Української Радянської Соціалістичної Республіки від нацистських окупантів розпочалося після перемоги у Курській битві 23 серпня 1943 року, що відкрило можливість наступу на південній ділянці радянсько-німецького фронту. Вже 23 серпня 1943 року був остаточно звільнений Харків, який до цього не раз переходив з рук в руки. Через постійні бої за місто він був дуже пошарпаний.
Під час Донбаської наступальної операції війська південного фронту на чолі з генералом армії Родіоном Малиновським прорвали німецьку оборонну позицію недалеко від річки Міус. Завдяки цьому повністю було звільнено найважливіші у всьому СРСР промислові центри, що розташовувалися на Донбасі. 8 вересня було звільнено місто Сталіно (багато людей його знають як Донецьк). Війська Радянського Союзу рухалися паралельно, тому на південно-західному фронті 22 вересня було відкинуто нацистів за річку Дніпро на ділянці Запоріжжя-Дніпропетровськ. Внаслідок наступу червоної армії все німецьке командування було змушене наказати відступати армії з Кубані через Керченську протоку біля Криму.
Втрата Донецького вугільного басейну завдала величезного удару економіці Німеччини, а Радянський Союз навпаки отримав у 1944 році 21 мільйон тонн вугілля. Все це, звичайно ж, було вкрай важливим для проведення Карпатсько-Ужгородської операції, бо надавало плацдарм радянській армії. Більше того, це також дозволяло Радянському Союзу отримати величезну кількість ресурсів, що було важливим для постачання армії.
Цілі Карпатсько-Ужгородської операції
Після завершення Львівсько-Сандомирської операції війська з лівого флангу перейшли на швидкий марш, щоб якомога швидше перейти на фронт в передгір’ї Карпат. Їм потрібно було закріпитися на північно-західному кордоні від Санок, Сколького, Краснопільського і Кросного. Для кращого управління армією на мукачівському напрямку ставка ВГК 30 липня утворила четвертий Український фронт. Для цих цілей було використано фронтове польове управління, яке знаходилося в резерві. В цей фронт входила перша гвардійська, вісімнадцята загальновійськова та дев’ята повітряна армія першого Українського фронту. Розгром німців під Яссами та Кишиневом, а завдяки цьому і вихід до Румунії з війни на боці Німеччини, створили сприятливі умови для успішного просування армії другого українського фронту у Трансільванію в обхід Карпатських гір зі сходу. Заступник начальника федерального штабу радянської армії С. Штеменко розказував, що командування не збиралося тоді долати Карпатські гори лобовим ударом.
Дії в лоб коштувала б дуже дорого всій радянській армії. Передбачалося, що гори треба було оминути. Саме ця ідея закладалася у план майбутніх операцій у Карпатах, де передбачалося діяти малими силами. Штаб РСЧА основними стратегічними наступальними напрямками визначав віденський і, звісно, берлінський.
Необхідно було обійти Карпати з півдня, після чого оточити та знищити війська ворога, які обороняли гірські хребти. Іти в лобову атаку в горах було невигідно, оскільки противник спирався на потужну оборону природного чинника. Наступальна операція, що передбачала захоплення перевалу у Східних Карпатах, планувалася штабом четвертого українського фронту ще з початку серпня 1944 року, проте 26 серпня ставка ВГК її скасувала.
Початок Карпатсько-Ужгородської операції
Задум Ставки Верховного головнокомандування, який сформувався на кінець вересня 1944 року, полягав в тому, щоб головну роль в операції відвести другому українському фронту. Ударне угруповання мало завдати удару з Ордеа-Маре в напрямку Дебрецен-Ніредьхаза-Чоп. Головним завданням було оточити та знищити разом із четвертим українським фронтом трансільванське угруповання противника. До операції було залучено значні резерви. Масовані нальоти на користь фронтів здійснювала авіація далекої зони дії. Карпатсько-Ужгородська наступальна операція розпочалася 9 вересня 1944 року. Рушійні війська другого українського фронту через дві доби вийшли на підступи до міста Дебрецена і створили реальну загрозу оточенню військ у Трансільванії. У цих умовах німецьке командування було змушене розпочати 9 жовтня 1944 року відхід військ перед правим крилом другого фронту, а 15 жовтня з території Закарпаття. Того ж дня відновили наступ і розпочали переслідування супротивника війська четвертого українського фронту. 16 жовтня 1944 року був звільнений Рахів, через тиждень Хуст та Свалява, 26 жовтня Мукачево, а наступного дня радянські війська вже стояли в Ужгороді. 28 жовтня 1944 року територія Закарпаття була повністю звільнена від окупантів. Більше того, із визволенням Закарпаття повністю завершилася українська операція, оскільки Закарпаття було останнім окупованим регіоном України. Втрати військ першого та четвертого українського фронтів у ході операції склали 28 000 убитими.
Проблеми та інші бойові операції
Бойові дії у Східних Карпатах складалися із двох операцій. Перша називалася Карпато-Дуклинською та проводилася з метою допомогти словацькому повстанню, яке розпочалося 29 серпня 1944 року. Друга якраз і була Карпато-Ужгородська для прориву через Угорську рівнину та оточення німецьких військ у Трансільванії.
Словацьке національне повстання було вже майже придушене в той момент, коли радянські підрозділи заволоділи потрібними територіями. Головною причиною цього стало те, що німецький опір у перевалі Дукля був набагато запеклішим, ніж думало радянське командування. Іншим чинником було те, що словацькі повстанські сили не змогли опанувати іншу сторону перевалу, як планувало радянське командування під час ранньої підготовки.
Внаслідок проведення Східно-Карпатської операції радянські війська прорвали зміцнення Лінії Арпада, перейшли Карпати, зайняли територію Закарпатської України та створили умови для подальшого просування до Чехословаччини.