На початку минулого століття українці активно долучались до громадської, просвітницької та політичної діяльності. На території Закарпаття на витоках XX століття на місці пригнобленої та безправної селянської маси зародилась свідома українська нація, що мала намір відстоювати свої економічні, культурні та політичні інтереси. Інтелігенція мала намір вибороти загальне виборче право для українців, а у перспективі закарпатці вбачали незалежність України. Підтримували просвітників та політиків і звичайні селяни та робітники, адже вони активно влаштовували протести, соціальні виступи та долучались до масових мітингів. Аби зрозуміти, наскільки прогресивними були цілі та прагнення в закарпатців, варто дізнатись історію, причини, особливості діяльності та наслідки роботи першої політичної партії в Ужгороді, пише сайт uzhhorodyes.com.ua.
Передумови створення політичних партій
Лише після завершення Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії Закарпаття опинилось у сприятливих умовах, які власне дуже позитивно вплинули на створення перших політичних партій, громадських організацій та торгових об’єднань міщан. Щоправда, місцева інтелігенція розглядала різноманітні варіанти розвитку подій. До прикладу українофіли виступали за автономію, а згодом висловлювали думки й про повну незалежність Закарпаття, а от москвофіли мали намір приєднатись до інших територій сучасної України, які на той час були під владою більшовиків. Проте були й ті громадяни, що виступали за об’єднання з Угорщиною та Чехословаччиною. Кожна група намагалась просувати свої інтереси в суспільстві та заохотити якомога більше осіб долучатись до об’єднань. Селяни та містяни стали каталізатором розвитку політичного руху, адже вони активно обговорювали події, добровільно вступали до масових організацій та нарешті отримали можливість остаточно змінити своє життя та майбутнє краю.
Загалом передумови створення першої політичної партії в Ужгороді базувались на настроях у суспільстві, на бажанні людей долучатись до активного громадського руху, а також усвідомленні власної ідентичності. Інтелігенція мала на меті створити такі об’єднання, які змогли б згуртувати усіх громадян, висловлювали б суспільну думку усього народу, з легкістю впливали б на перебіг історичних подій, були визнані у світі та мали право голосу у парламенті. Багатопартійна система вбачала створення гармонії серед негативних настроїв населення, аби кожна група людей вільно висловлювала свої інтереси та бажання. Варто зауважити, що до цього існували партії серед угорців, чехів, москвофілів, які мешкали на території Закарпаття або ж проводили тут акції, щоб привернути увагу населення до своєї діяльності. Проте важливою та історичною подією у цей час є вихід українців на політичну арену та створення першої партії, яка захищала інтереси нашої нації.
Перша політична партія в Ужгороді
На теренах Закарпаття однією з перших політичних партій була Руська Хліборобська (у деяких джерелах зустрічається ще така назва «Земледільська») партія. Назва не випадкова, адже засновники мали намір розповісти українцям про довголітню історію нашого народу, яка розпочалась ще за часів Київської Русі. Партія пропагувала ідею свободи, саме тому на прикладі наших предків – русичів – керівники партії показували, що і сьогодні ми можемо самостійно керувати на власній землі. Частина назви, а саме твердження «хліборобська», чітко показує те, що українці це працелюбна нація, для яких рідні поля – найдорожчий скарб. Також таким чином партія стверджувала, що захищає інтереси звичайних селян.
Безпосередніми ініціаторами створення першої політичної партії у Закарпатті стали Августин Волошин, брати Михайло та Юлій Бращайки, Августин Штефан та інші учасники Руської Центральної Народної Ради. Офіційно Руська Хліборобська партія була створена 15 липня 1920 року у місті Ужгород на установчих зборах. На церемонію прибули майже шістсот делегатів з різних куточків Закарпаття, які й представляли інтереси об’єднання. На засіданні обрали керівника, заступників, офіційно затвердили програмні документи та статут, а також проголосили гасло, яке чітко пояснює назву та мету створення об’єднання – «Земля – наша мати!».
Закарпатці у створенні першої політичної партії орієнтувались на досвід, який побачили у демократичних країнах Європи. Програма Руської Хліборобної партії була стандартною, але у ній були прописані конкретні цілі та терміни виконання завдань. У документі чітко окреслювались основні проблеми краю та способи їх вирішення. До прикладу, керівників об’єднання турбувало мовне питання, адже все більше закарпатців переходили на угорську або ж російську мови. Аби популяризувати українську, активісти прийняли рішення друкувати книги рідною мовою, влаштовували літературні вечори, проводили масштабні збори фольклору, діалектизмів та переказів. Турбувало інтелігенцію і питання статусу Закарпаття, зокрема частина прагнула здобути незалежність або принаймні мати вигідні умови автономного управління. Описували у документі й проблеми розвитку економіки, торгівлі, бізнесу, а також розглядали можливість покращити умови праці селян та вивести сільське господарство на новий рівень розвитку.
Варто зауважити, що у цей час Закарпаття все ще залежало від Чехословаччини, тому «хліборобці» не висували радикальних умов та дій. Представники інтелігенції вірили в те, що зможуть домовитись з владою, налагодять контакт демократично та випросять давно обіцяні автономні права.
Чим займалась перша політична партія в Ужгороді?
До складу першої політичної партії входила майже вся інтелігенція, частина міщан та селян, які мали прогресивне мислення, а також представники греко-католицького духовенства краю. Руська Хліборобська партія добре налагодила співпрацю з місцевою владою, тому «хліборобам» вдалось вирішити багато конфліктів суспільно-політичного характеру.
Руська Хліборобська партія добре співпрацювала з товариством «Просвіта». Організації спільними зусиллями налагодили освітній процес у Закарпатті, а також вивели культуру на новий рівень. Представникам інтелігенції вдалось провести сотні святкових вечорів, присвяченим закарпатським та українським митцям. Руська Хліборобська партія та товариство «Просвіта» популяризували серед місцевого населення театр, а також організовували вистави на різноманітні тематики. Така тісна співпраця між організаціями цілком логічна, адже багато «хліборобів» входили до керівного складу «Просвіти».
Перша політична партія проводила масштабну агітаційну роботу у найвіддаленіших куточках Закарпаття. Керівництво прагнуло пробудити свідомість усіх містян та селян, залучити громадян до активної діяльності, а також налагодити культурні, освітні зв’язки з усіма селами та містами. Інтелігенція хотіла об’єднати кожен куточок Закарпаття, а згодом на цих землях створити свою країну. Руська Хліборобська партія співпрацювала із засобами масової інформації, зокрема газета «Руська Нива» стала офіційним друкованим органом партії. На сторінках видання друкували основні новини краю, звіти роботи керівництва партії, заклики до населення об’єднуватись у групи та організовувати культурні та освітні осередки. Редактори навіть прописували детальну інструкцію, яка допомагала на базі селища створити культурне громадське об’єднання.
Крім цього, Руська Хліборобська партія добре співпрацювала з Кооперативним Союзом, налагоджувала розвиток бізнесу та торгівлі, а також долучалась до діяльності товариства інвалідів «Надія».
Наслідки діяльності першої політичної партії в Ужгороді
Загалом Руська Хліборобська партія була єдиною організацією з 1920 до 1924 років, яка пропагувала інтереси українського населення Закарпаття, а також активно виступала за автономію, а згодом незалежність.
Керівництво партії активно захищало права україномовного населення. Інтелігенція прагнула, аби освітній процес для школярів та студентів проводився виключно українською мовою. Частково вони змогли цього досягти. Найбільшим досягненням партії є масове залучення людей до культурного життя, друк книг про фольклор, історію та особливості мови Закарпаття, а також просвітницька діяльність у найвіддаленіших селах.
Згодом створювались і нові партії, що мали чітко проукраїнський характер, а багато людей масово долучались до громадської діяльності.
Українці відомі на весь світ своєю працьовитістю та наполегливістю. Наші предки довгий час перебували під тотальним гнітом з боку держав-загарбників. Проте сила духу, усвідомлення власної ідентичності, бажання отримати політичну, культурну, економічну незалежність вплинули на процеси, які допомогли закарпатцям створити перші політичні партії з проукраїнським характером. Ми маємо пам’ятати історії, аби й надалі з гордістю боротись за незалежність.