Ужгород вважається одним із найдавніших міст Європи. Він був заснований настільки давно, що історики точно не знають, коли саме він з’явився. Але тим цікавіша історія міста, адже якщо вона оповита таємницями та міфами, то її неодмінно хочеться розгадати. Не краще справа з засновниками міста. Звичайно ж, археологи знають, які народи проживали на цих землях, але відстежити, хто саме збудував перші стіни та будинки на місці сучасного Ужгорода, досить важко. То хто ж мешкав на цих землях? Яка в Ужгорода історія? І чому так важко відстежити історію міста? Про це і йтиметься у статті на uzhhorodyes.com.ua.
Народи, що проживали на території Ужгорода
На території як зокрема Ужгорода, так і Закарпаття в цілому, археологи знаходять залишки поселень, найдавніші з яких налічують близько ста тисяч років. Протягом багатьох століть через територію сучасного Ужгорода проходили багато народів та племен: авари, бургунди даки, гуни, кельти, сармати. Одними з перших відомих засновників поселення на цій території були хорвати. Вони у другій половині 1 тисячоліття заселили територію сучасного Ужгорода. Звичайно ж, у той момент місто носило зовсім іншу назву, а саме Онгвар (у деяких джерелах кажуть, що його називали Гунвор, або Унгювар, або Унгвар).
З часом історично склалися три центри міста, а саме Замкова гора, Горці та Радванка.
Через те, що через територію Ужгорода проходило безліч народів та племен, хорвати були змішані з ними. Важко відстежити, наскільки в ужгородів залишилося хорватської крові. Також Ужгород був неодноразово захоплений, що також внесло плутанину з приводу того, хто саме був засновником міста.
Суперечки про заснування міста
У XXI столітті часом заснування Ужгорода прийнято вважати 903 рік, коли місто згадується угорською хронікою невідомого автора Gesta Hungarorum. У літописі йдеться про те, що у 896 році угорці перейшли Верецький перевал, а у 903 році захопили замок Унг.
Князь Алмуш та його військо вирушили у військовий похід на Ужгород, щоб завоювати його. Коли почали розташовуватися на ночівлю біля стін, побачили, що князь фортеці Лаборцій почав тікати та хотів дійти до фортеці Землум. В свою чергу, угорці кинулися переслідувати князя і зловили біля річки Свіржава, де вбили легендарного правителя карпатських слов’ян. З того часу ця річка так і мала назву Лаборцій або Лаборець. Після вбивства князя Алмуш та його люди увійшли до фортеці Унг.
Отже, якщо вірити цьому літопису, в той час на місці Ужгорода вже існували якісь фортифікаційні укріплення, швидше за все, створені з глини та дерева. Це означає, що місто було засноване задовго до приходу угорських племен, чи не так? Але, на жаль, не все так просто. У літописі є безліч неточностей і непідтверджених фактів, тому сьогодні вона не сприймається серйозно серед вчених. Тому більшість в один голос заявляє, що Угорщина не нападала на Ужгород у 903 році, тому міста, що логічно, тоді не існувало. Більшість навіть не вірить у князя Лаборця. Розповіді в літописі, які підтверджують численні легенди, не сприймаються серйозно і відкрито висміюються науковою спільнотою.
На користь версії цього літопису свідчать лише деякі непрямі факти. Безперечно, всі згодні з тим, що слов’яни жили в цих землях, але доказів про те, що вони об’єдналися в одне поселення, немає. Щодо Ужгородського замку, то його сучасні укріплення були збудовані набагато пізніше. Одні стверджують, що він розташовується на місці Новицького замку, інші кажуть, що він розташовувався на тому ж місці, де й сьогодні, а треті вказують на недосліджене городище на пагорбі у селі Горяни, що розташоване біля Ужгорода. Річ у тому, що трохи вище знаходиться Горянська ротонда, про походження якої досі триває дуже запеклі дискусії між вченими різних країн.
Хто такий Лаборець?
Перекази про Лаборця збереглися не лише в літописі невідомого автора, про якого вже говорилося вище. Він згадується у літописах, оповідях, легендах, піснях, віршах та народній творчості. Крім цього, наприклад, ужгородський історик Михайло Лучкай у XVI столітті розповів про Лаборця словацькому письменнику Б. Носаку-Незабудову і той написав повість «Лаборець». З художніми творами про князя Лаборця виступали й закарпатські письменники. Це розповідь Є. Фенцика «Підкорення Ужгорода», А. Кралицького «Князь Лаборець», поема В. Гренджі-Донського «Князь Лаборець», вірш М. Підгірянки «Князь Лаборець», роман П. Угляренка «Князь Лаборець» та багато-багато інших авторів. Через все це в істориків виникають сумніви про існування Лаборця і про існування Ужгорода в ті роки. Звичайні люди, які не пов’язані з наукою, вважають Лаборця цілком реальною особою, а Ужгород датують серединою ІХ століття. Така думка склалася ще й через те, що вже в XI столітті на Закарпатті було чимало міст таких як Мукачево, Хуст, Берегове та десятки невеликих сіл. Ужгород же виник на найбільш жвавому шляху, який поєднував Галичину із сучасними Словаччиною та Угорщиною. Це також робить свій внесок у віру людей про те, що Ужгород збудували ніяк не угорці у IX столітті.
Ще більше плутанини
Також багато вчених сперечаються про те, чи можна вважати сучасний Ужгород первісним. Річ у тім, що у 1241 році місто було повністю зруйноване монголо-татарами під керівництвом Батия. Історики вважають, що більшість закарпатських фортець на той час були земляними, тому й не могли витримати облогу кочівників. Така доля спіткала й ужгородське укріплення. У 1279 році угорський король Ласло IV Кун передав усі володіння комітету Унг в управління воєводі Фінти. З 1290 року господарем міста став феодал Аба Омодей. Вчені до кінця нерозуміють, відбудовували угорці Ужгород на тому самому місці, де він був зруйнований, або ж обрали для цього якесь інше місце. Більшість все ж таки сходиться на думці, що сучасний Ужгород, побудований вже на новому місці, а ось початковий був повністю знищений. З 1322 до 1691 років Ужгород належав родині Другетів, які прийшли до Угорщини на початку XIV століття з Італії у супроводі правнука одного з останніх Арпадовичів та майбутнього короля Карла Роберта Анжуйського. Місто почали активно розвивати. Згодом до Ужгорода почало з’їжджатися населення з усіх найближчих земель. Сюди приїжджали дедалі більше ремісників, селян, торговців, чиновників та простих працівників. Усі вони були різної національності, а іноді навіть різного віросповідання, проте уживалися один з одним.
Саме через всі вищезгадані причини вчені не можуть точно сказати, скільки ж насправді існує Ужгород. Проте всі сходяться на думці, що будували його вже більше ніж тисячу років тому. Ужгород дуже стародавнє місто, яке зводило безліч народів, і відстежити, скільки тут проживає національностей, навіть у XXI столітті майже неможливо. Росіяни, угорці, румуни, роми, поляки, німці, хорвати, австрійці, болгари, білоруси, естонці, латиші, турки, молдавани, литовці, чехи, словаки, та, звичайно, українці будували разом таке величне місто Ужгород. Тож хоч Ужгород можливо й заснували хорвати, але будували його всі мешканці протягом декількох століть. Чи вийде у вчених колись дізнатися точно дату заснування міста? Навряд чи, але можливо це не так вже й важливо?