Історія президента Карпатської України – Августина Волошина

Українці роками терпіли поневолення та пригноблення зі сторони держав, які панували на наших землях. Наших предків намагались розділити та віддалити один від одного, адже саме так окупанти закривали очі звичайним людям на свою бездіяльність та відганяли думки про свободу. Але серед української інтелігенції знаходились лідери, що під страхом та ризиком втратити життя намагались донести до нашого народу, що вони окрема нація і вже пора підійматися з колін та здобувати волю. У Закарпатській області таким головнокомандувачем став Августин Волошин, який зміг об’єднати закарпатців та створити державу, яка отримала назву Карпатська Україна, пише сайт uzhhorodyes.com.ua.

Життєпис Августина Волошина

Августин Іванович Волошин народився 17 березня 1874 року у селі Келечин (нині це територія Хустського району Закарпатської області) у родині місцевого священника. Навчався юнак в Ужгородській гімназії, а згодом вступив до навчального закладу у столиці Угорщини – Будапешті, на теологічний факультет. Проте студента турбувало погане самопочуття та  значне погіршення стану здоров’я, тому хлопець змушений був повернутись до Ужгорода. Саме тут йому вдалось розпочати навчання та опанувати теологічну справу. У 1897 році Августина висвятили на священника та призначили парохом у Цегольнянському храмі.

У 1900 році успішно закінчив навчання у педагогічній школі у Будапешті, а також отримав диплом викладача фізики та математики. З цього ж року і до 1917 працював в учительській семінарії в Ужгороді, а з 1938 став директором навчального закладу. Також у жовтні цього ж року, після того, як празька влада оголосила Андрія Бродія шпигуном, Августина обрали новим прем’єр-міністром уряду автономної Карпатської України, а 15 березня 1939 політика проголосили президентом держави.

Коли почалась Друга світові війна та нацисти окупували Угорщину, Августин разом з родиною та урядом своєї держави емігрував за кордон. Зупинився політичний діяч у Празі, де весь свій вільний час присвятив науковій та педагогічній справі. Згодом працював професором у стінах Українського вільного університету. Зовсім швидко став деканом, а через ще деякий час – ректором. Хоч Августин Волошин і намагався переконати керівництво залишитись працювати у Празі, проте ніхто не слухав прохань ректора, тому у 1945 університет переїхав до Мюнхена. У травні цього ж року чоловіка арештували представники радянської служби спеціального призначення СМЕРШ та незаконно вивезли на територію СРСР. Помер президент Карпатської України у московській в’язниці 19 липня 1945 року нібито від паралічу серця, проте насправді його закатували.

Політична та просвітницька діяльність

З 1919 року Августин Волошин розпочав займатись активною просвітницькою та політичною діяльністю, зокрема долучився до українських громадсько-політичних об’єднань Закарпаття. 17 грудня цього ж року став офіційним членом Директорії Підкарпатської Русі. У 1923 році заснував Народно-християнську партію, яка діяла до 1939 року. Також балотувався послом до чехословацького уряду та був депутатом їхнього парламенту у період з 1925 по 1929 рік. Політичний діяч вдало налагодив контакт з представниками української інтелігенції у Львові, зокрема з митрополитом Андреєм Шептицьким. Августин Волошин був представником Учительської Громади Підкарпатської Русі.

Політик засуджував діяльність москвофілів, передусім представників Товариства імені Олександра Духновича, адже вони намагались нав’язати закарпатцям російську мову. Августин Волошин негативно реагував на відкриття російських шкіл та друкарень в Ужгороді, тому у 1937 році розкритикував шкільний референдум, де було прийнято рішення щодо викладання у місцевих школах граматики згідно з москвофільськими вимогами та стандартами. Політичному діячу вдалось об’єднати небайдужих громадян та інтелігенцію, а також спільними зусиллями організувати мітинг проти діяльності москвофілів.

Августин Волошин написав та видав понад сорок посібників з математики, української мови та фізики. З 1903 по 1944 рік працював редактором єдиного в Угорщині українського видання «Наука» (за часів правління Чехословацької республіки газета називалась «Свобода»). Також просвітник редагував журнал «Благовісник», а у 1935 році став головою Етнографічного товариства Підкарпатської Русі. Активно боровся проти російської мови, тому написав декілька проблемних праць на тему «Літературно-писемна мова на українському Підкарпатті». Чоловік досліджував діалект, тому свою працю «Практична граматика малоруської (рутенської) мови» присвятив народній говірці.

Як Августин Волошин став першим президентом Карпатської Русі?

У 1938 році становище жителів Закарпаття суттєво поліпшилося, адже 11 жовтня Підкарпатська Русь, куди входили землі Закарпатської області, отримала автономію. Проте варто зауважити, що уряд спочатку очолювали москвофіли. Августин Волошин виступав проти діяльності проросійських сил, тому швидко налаштував місцеву владу та народ проти представників цієї організації. Зовсім згодом уряд очолили українофіли на чолі з Августином Волошиним. Столицею Карпатської Русі було місто Хуст, а парламент новоствореної держави отримав назву сойм.

15 березня 1939 року на одному із засідань сойму було проголошено незалежність Карпатської України, а також обрано президента – Августина Волошина. Проте таке рішення було прийнято занадто пізно, адже ще за день до цієї історичної події угорські війська розпочали наступ на Закарпаття. Новостворена держава під керівництвом Августина Волошина спочатку чинила гідний опір супротивникові, але майже усі загони Карпатської Січі було розбито вщент. 18 березня 1939 держава Карпатська Україна припинила своє існування.

Вшанування пам’яті

15 березня 2002 року згідно з указом Президента України Леоніда Кучми, Августину Волошину надали звання «Герой України» посмертно. А з 2001 року і донині триває беатифікаційний процес приєднання постаті президента Карпатської України до лику блаженних.

У 2004 році у місті Ужгород встановили пам’ятник Августину Волошину. Через два роки у рідному селі політика також пройшло офіційне відкриття меморіалу. У вісімдесят другу річницю проголошення незалежності Карпатської України, у Києві на Аскольдовій могилі освятили пам’ятник Августину Волошину.

Навчальний заклад середньої освіти І-III ступенів у місті Міжгір’ї зветься іменем Августина Волошина. Також у Хусті школу №1 назвали на честь президента Карпатської України та встановили меморіальну дошку. В Ужгороді на стіні будинку, де раніше мешкав та працював політичний діяч, також встановили пропам’ятну таблицю. На фасаді споруди юридичного факультету Ужгородського національного університету (сьогодні вулиця Капітульна), де раніше діяла учительська семінарія, в якій Августин Волошин працював професором, також функціонує меморіальна дошка.

Українці завжди боролись за незалежність, проте платили за свою просвітницьку діяльність велику ціну. Ми завжди маємо пам’ятати величезний вклад Августина Волошина в історію України, адже він був надзвичайним борцем за свободу, вольовим та рішучим громадянином.