Історія – така наука, яка зазвичай змішує об’єктивні факти й оцінку людей, які належать до тієї чи іншої нації. Подача інформації, акценти, оцінка діяльності різних людей і організацій можуть суттєво відрізнятися залежно від того, які погляди має історик. Жодна думка не істиною в останній інстанції, але дозволяє трохи розширити кругозір. Тому сьогодні ми пропонуємо дізнатися на uzhhorodyes.com.ua альтернативний погляд на Другу світову війну, який допоможе глибше зрозуміти складну історію рідного регіону.
Закарпаття під владою Угорщини
У період Другої світової війни Закарпаття перейшло під контроль, або, як ми писали тут, окупацію, Угорщини. Деякі нюанси Віденського арбітражу 1938 року розкривалися на нашому сайті в цій статті. Звичайно, чеські історики підкреслюють, що угорський період характеризувався жорстким управлінням, що негативно вплинуло на життя населення Підкарпатської Русі. Вони звертають увагу, що угорська влада прагнула асимілювати місцеве українське населення (через так звану мадяризацію), але також вона проводила політику дискримінації щодо євреїв і ромів.
Одним із ключових аспектів, який підкреслюють чеські історики, є вплив угорської адміністрації на економіку та соціальне життя Закарпаття. Зокрема, відзначається, що багато угорських чиновників були некомпетентними і вкрай корумпованими, що призвело до економічного занепаду регіону. Водночас угорська влада здійснювала репресії проти української інтелігенції, що негативно позначилося на культурному житті Закарпаття. Звісно, чеське панування в регіоні вони оцінюють набагато позитивніше.
Геополітична ситуація і мобілізація населення
Тепер безпосередньо про війну. Угорщина, будучи союзником нацистської Німеччини, виконувала роль проміжного ланцюга між Третім Рейхом і Карпатським регіоном. Чеські історики наголошують на тому, що угорська влада на Закарпатті керувалась не лише власними інтересами, але й тим, що диктувала Німеччина. Наприклад, саме угорська влада активно використовувала територію Закарпаття для транспортування німецьких військ і поповнення ресурсів Східного фронту за рахунок місцевого населення.
Початок Другої світової війни дійсно призвів до значних змін у соціально-економічному житті Закарпаття. Мобілізація українців до угорської армії викликала спротив серед багатьох закарпатських українців. Дехто неохоче брав участь у бойових діях на стороні угорської армії, а дехто намагався цього уникнути.
Чеські історики звертають також увагу на те, що економіка краю була значною мірою перебудована для потреб військової машини. Більшість промислових підприємств були переорієнтовані на виробництво військової продукції, що призвело до занепаду традиційних для нашого регіону галузей, зокрема сільського господарства та легкої промисловості.
Чи було б ліпше Підкарпатській Русі у складі Чехії? Ми вже ніколи цього не дізнаємось, а можемо лише припускати.
Цікаві факти від чеських істориків про Закарпаття
Давайте тепер коротко пробіжимося по деяких цікавих відомостях, які надають про Закарпаття часів Другої світової чеські історики.
- Чехословаччина намагалась чинити опір нацистській Німеччині, а закарпатські офіцери підтримували її в цьому. Конфлікт із сусідньою країною, якою керував диктатор, назрівав з вересня 1938 року. Чехословацький уряд ввів загальну мобілізацію, а закарпатські офіцери діяли зразково й прибули своєчасно.
- Віце-губернатор Ярослав Мезнік 26 вересня 1938 року видав указ, де високо оцінив ставлення закарпатського населення та його лояльність до чехословацької держави. Це відрізняється від оцінки українських істориків, які часто заявляють, що лояльність до Чехословаччини була вкрай низькою.
- Українці-русини на багатьох місцях чеських кордонів воювали разом з чеськими колегами проти повстанців із населених етнічними німцями чеських Судетів. Цих бунтарів підтримував Гітлер. Деякі русини у цій неоголошеній війні поклали своє життя.
- Саме в межах чехословацької держави Закарпаття зі столицею в Хусті мало широку автономію.
Вигнання угорців восени 1944 року могло стати відправною точкою для повернення Чехословаччині території Закарпаття, але вона була окупована СРСР. Історики відзначають, що Сталін називав цю анексію “звільненням”.
Розходження в поглядах: оцінка подій чеськими та українськими істориками
Усі ці аналітичні дані були підготовлені військово-історичним інститутом у Празі. Найбільше потрудилися в проведенні досліджень історики Їржі Плахі, Іво Пейчох та Прокоп Томек. Завдяки їхнім зусиллям ще у 2014 році в Празі була підготовлена виставка.
Чеські історики підкреслюють певну відмінність у поглядах на події того часу між ними та українськими колегами. Українські історики часто наголошують на національно-визвольних прагненнях закарпатців і їхньому протистоянні угорському режиму. А дослідники з Чехії схильні більше зосереджуватися на ролі Закарпаття як важливого стратегічного регіону в Центральній Європі та перевагах чеського панування.