Вибори є дуже важливою подією в історії міста, країни чи області. Адже саме на виборах люди визначають напрямок подальшого розвитку своєї невеликої громади. Звісно ж, у Закарпатській області також відбуваються вибори, де люди можуть віддати свій голос за того чи іншого кандидата. Для багатьох це навіть є цілою подією. То коли відбувається ця подія? Як вона проходило у різні роки? І які кандидати балотувалися у різні періоди? Про це і йтиметься далі у статті на uzhhorodyes.com.ua.
Чому такі важливі вибори?
Вибори є надзвичайно важливим механізмом трансформації суспільних відносин в Україні на сучасному етапі. Вибори є основою демократичного суспільства, основною формою політичної участі населення. Зокрема парламентські вибори забезпечують легальність та легітимність влади, конкуренцію у боротьбі за владу, ротацію національної та регіональної еліти. При цьому самі політичні вибори чи виборчий процес визначається специфікою політичної системи. Тобто виборчий процес проходить в межах правил, встановлених виборчою системою та в умовах відповідного соціокультурного середовища. Це ті основні чинники, які зумовлюють спрямованість та особливість перебігу виборчої кампанії.
Політичний розвиток Закарпаття ХХ століття мав дуже складну історію. Починаючи з відсутності політичних традицій, політичної культури та політичного лідерства еволюціонували до сучасних інститутів політичної життєдіяльності суспільства. Тому на прикладі Закарпаття ХХ століття можна простежити кілька етапів, що ґрунтуються на різних аспектах політико-партійного електорального життя місцевих мешканців. Це і становище Закарпатської області на рубежі століть, ще до розвалу Австро-Угорської імперії, закінчення Першої світової війни, і пошук державно-національної ідентичності. Такий складний період був характерний національно-культурним пробудженням національних меншин монархії. Після краху цієї самої монархії на її території виникають нові держави: Австрія, Угорщина, Чехословаччина, Польща. У таких важких умовах гостро постало питання про вибір шляху політичного розвитку і для Закарпаття. Насамперед Закарпатський край під своїм впливом хотіла утримати Угорщина. 21 грудня 1918 року уряд Угорщини видав Закон №10 “Про національну автономію русинів, які проживають в Угорщині”, згідно з яким Закарпаттю надавалося повне право самоврядування у питаннях внутрішньої адміністрації. Але в свою чергу за приєднання Закарпаття до своєї території боролася і Чехословаччина. У ситуації такої невизначеності на території Закарпаття відбувалися значні політичні події: утворення Гуцульської Республіки та з’їзд представників Народних Рад у Хусті.
Чому це так важливо для сучасних виборів?
Швидкоплинні суспільно-політичні зміни вимагали адаптації політичних інститутів краю до вимог тієї чи іншої політичної системи, яка щоразу поглинала досить слабко розвинені та не до кінця стабільні крайові політичні підсистеми. В свою чергу більшість таких невеликих підсистем мали зовсім відмінні одна від одної політичні системи, у яких функціонували різноманітні політичні режими. Відповідно різними були й самі методи формування органів державної та місцевої влади. Потрібно також врахувати й історичну своєрідність розвитку регіону, що впливало на різні політичні зміни за останнє століття. Тому, говорячи про систему виборчого права Закарпаття, слід виходити з певного аналізу окремих компонентів, які дають змогу об’єктивно зобразити комплексну картину суспільно-політичного розвитку області. Саме ХХ століття відкрило перед людьми із Закарпатської області нові можливості, від ходу реалізації яких, хоч і не повною, але значною мірою, залежало формування стабільного суспільства регіонального типу. Однак усі тодішні політичні катаклізми внесли величезні корективи на все подальше політичне життя Закарпатської області. Саме з ХХ століття починається реальніший та ефективніший розвиток політичної історії Закарпатського краю. Також саме в цей період можна говорити про перші спроби політизації закарпатського суспільства, донесення до свідомості політичної маси власної нації. Якщо простежити за історією Закарпаття того періоду, то можна бачити, як край пережив цілу низку політичних змін, що виявились у процесі різнобічних елементів державотворення, становлення та занепад політичних систем.
Вибори у XXI столітті
Серйозна конкурентна боротьба є лише у кількох містах чи ОТГ таких як Мукачево, Виноградів та Ужгород. На Закарпатті, як і загалом у всій країні, зазвичай йдуть запеклі бої всеукраїнських проєктів із локальними, які всіма силами намагаються отримати свою частину електорату. На Закарпатті це насамперед “Рідне Закарпаття”, партія “КМКС” та “Команда Андрія Балоги”. Ці три політичні партії не лише конкурують між собою, а й намагаються перемогти всеукраїнські партії.
Хоча навіть у виборах 2015 року, у тому числі й на місцевих, Закарпаття вирізнялося тим, що в регіоні була одна політична команда, яка мала однозначне лідерство чи підтримку серед місцевих. І це, між іншим, була саме місцева регіональна партія, команда, яку очолює Віктор Балога. Саме таким чином, донедавна вибори на Закарпатті проходили за дуже спрощеною моделлю з умовно 2 серйозними центрами тяжкості – “хто голосує за Балогу” та “хто голосує проти”.
У 2020 році не стало цього самого центру впливу або тяжіння, яке було раніше. Понад те, центрів політичного тяжіння на Закарпатті після 2020 року стало рекордно багато. На сьогодні у Закарпатті їх як мінімум 6. Це група “Довіра”, яку очолили 4 нардепи з однойменної депутатської групи у парламенті, група Віктора Балоги, яка на виборах 2020 року йшла під брендом “Команда Андрія Балоги” на чолі із сином нардепа Андрія Балоги, місцева група всеукраїнської партії ОПЗЖ, місцева група партії президента “Слуга Народу” та група, що складається з двох угорських партій.
Місцеві вибори у 2020 році запам’яталися багатьом закарпатцям парадоксальними чергами на дільницях за низької явки та важких роздумів над прізвищами кандидатів, яких виборці вперше бачили. Хоча всі закарпатці зазначали, що виборча кампанія пройшла в області спокійніше, ніж у 2015 році.
Все це через те, що в 2015 дуже гостро постало питання, хто отримає гору в області – новопризначений голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль чи команда Віктора Балоги. У 2020 році так гостро проблема вже не стояла.
З 10 партій, які балотувалися до обласної ради, 5 відсотковий кордон подолали цілих 8, що означало відсутність лідерів у цих перегонах.
Чи користуються закарпатці своїм правом вибору?
Однією з головних рис закарпатців, яка майже завжди виділяє область серед інших, – низька явка виборців. Цей показник завжди на кілька відсотків нижчий за середньостатистичний по Україні. Щороку ця явка стає дедалі меншою. Людей не вистачає, особливо у сільській місцевості. Багато хто виїхав на заробітки за кордон і не збирався повертатися, щоб не втратити своє робоче місце. Що робити із цією проблемою не розуміє ніхто з керівництва. І з кожним роком ситуація стає дедалі гіршою, адже на Закарпатті не вистачає робочих місць.