На Закарпатті мешкає безліч етнічних груп. Це й не дивно, адже регіон розташований практично в самому центрі Європи. Більше того, саме він розташований посеред трьох імперій: Австро-Угорської, Прусської та Російської. Тому не дивно, що сюди з’їжджалися з усіх куточків Європи й народ тут багатонаціональний. Та що вже там, якщо саме центральне місто Ужгород побудоване багатьма націями. Тож які народи проживають на Закарпатті у XXI столітті? Як вони уживаються один з одним? І коли сюди почали з’їжджатися звідусіль? Про це і йтиметься у статті на uzhhorodyes.com.ua.
Корінне населення Закарпатської області
Культура українців Закарпаття є невід’ємною частиною загальнонаціональної скарбниці українського народу. Своєрідність історичного, культурного та економічного розвитку, природно-географічні особливості, тісні контакти з іншими народами – все це характерне для українців Закарпаття.
Величезну роль у формуванні етнографічних та локальних особливостей народної культури Закарпаття відіграло проникнення з півночі Карпат переселенців абсолютно різних етнографічних груп – бойків, лемків, гуцулів.
На Закарпатті наприкінці XIX – на початку ХХ століть виділили такі етнографічні групи українського населення: долиняни, бойки, гуцули та лемки.
Більшість територій Закарпаття, вздовж річки Тиси, від міста Сірет до міста Тячева раніше були населені саме українцями-долинянами. Вони проживали на рівнині, середньогір’ї, передгір’ї та частково високогір’ї Закарпаття від міста Шопурки на сході до державного кордону зі Словаччиною на заході. На півдні вони межували з угорцями, які мешкали на околицях Закарпатської області.
Бойки мешкали на гірських системах центральної та західної частини Українських Карпат. За сучасним адміністративно-територіальним поділом названа територія охоплює південно-західні райони Рожнятинського та майже весь Долинський район Івано-Франківської області, південну смугу Стрийського, Самбірського та більшу частину Старосамбірського районів Львівської області. Закарпатську частину Бойківщини заселяли переважно переселенці, які рятувалися від феодального гніту. Тікали переважно до гірських важкодоступних районів. На півдні бойки межували з долинянами, на заході з лемками та поляками, на південному сході з гуцулами, а на сході – з українцями Наддніпрянщини.
Етнографічна група українців-лемків здавна населяла північні та південні схили Низьких Бескид між містом Саном та річкою Ужом на сході та Попрадом та Дунаєм на заході.
Етнографічний район закарпатських лемків займає села правого берега верхів’я міста Ужа на Великоберезнянщині, а також села Новоселиця та Зарічово Перечинщини. Ця територія займає близько 164 кілометрів квадратних.
На формування мовних, а також культурно-побутових відмінностей закарпатських лемків вплинули як широкі контакти з бойками, поляками, угорцями, словаками та долинянами, так і фізико-географічні умови.
Серед етносу закарпатських українців особливе місце посідають гуцули. Вони за рівнем внутрішньої інтеграції та самоідентифікації належать до спільнот, які в етнології називають субетносами, тобто до внутрішніх територіальних частин етносів, які відрізняються безумовно культурно-побутовою специфікою.
Гуцульщина охоплює південні частини Надвірнянського, Косівського та всього Верховинського районів, південну частину Вижницького, Путильського районів Чернівецького та Рахівського району Закарпатської області. До закарпатської частини Гуцульщини слід віднести більше ніж 16 українських та низку етнічних змішаних сіл долини річок Вишова, Рускові та лівобережжя річки Тиси. Найбільшими з сіл румунської частини Гуцульщини є Кривий, Червона, Поляни, Вишівська Долина, Швидкий Луг, Великий Бичків, Русково та інші.
Територія Гуцульщини, щоправда, була заселена переважно у період із XVI по XVIII століття, хоча окремі поселення виникали поблизу солеварних промислів ще у X–XIII століттях. Заселення Карпатських гір відбувалося переважно завдяки втікачам, які не бажали терпіти феодальну систему та податки. Тут знаходилися втікачі з Поділля, Буковини, Галичини та рівнинних районів Закарпаття.
Демографічна ситуація
Закарпаття посідає 17 місце серед усіх регіонів України за кількістю населення. У серпні 2013 року в області проживало 1 250 425 осіб. Серед загального населення України на область припадає близько 2,76%. Більшість мешканців Закарпаття проживають у сільській місцевості, приблизно 62,9%. П’ята частина населення області проживає в населених пунктах, які мають статус гірських.
Стрімке збільшення чисельності населення області спостерігалося в середині 50-х років ХХ століття. Саме тоді природний приріст населення становив у середньому 13,6 тисячі осіб. У наступні роки збільшення тривало, хоча спостерігалася загальна тенденція до зменшення чисельності населення. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів – на 47,1 тисячі, водночас у сільській місцевості чисельність населення в цей період збільшилося на 16,7 тисяч жителів. Все це сталося через те, що безліч селищ міського типу перейшло у категорію гірських та сільських населених пунктів.
Етнічні групи
У структурі областей України Закарпаття посідає особливе місце.
Історично край належить до поліетнічних регіонів України. Найбільш численні етнічні групи області становили українці – близько 976 тисяч осіб (78,4%), угорці – 155 тисяч (12,5%), росіяни – 49,5 тисяч (4%), румуни – 29,5 тисяч (2,3%).
У період 1989 – 2001 років кількість постійного населення області зростала. Щоправда, у 1999 році вперше було перевищено рівень смертності над рівнем народжуваності в області. Хоча процес природного приросту населення в регіоні були нерівномірними. Наприклад, депопуляція у 2000 році торкнулася таких районів, як Берегівський, Перечинський, Великоберезнянський, Ужгородський та Мукачівський.
Але водночас порівняно з 1989 роком зросла кількість та питома вага українців. Якщо у 1989 році українців налічувалося 976 тисяч осіб, або ж 78,4% населення, то у 2001 році вже налічувалося близько 1 мільйона 10 тисяч осіб, або 80,5%.
Етнічні меншини
На Закарпатті представлені наступні національні меншини роми – 12,4 тисяч (1%), словаки – 7,4 тисяч осіб (0,6%) та німці – 3,5 тисяч (0,3%).
Однак, на думку експертів, отримані результати, можуть точно не відображати реальну ситуацію. Так, за даними Закарпатського культурно-просвітницького товариства “Романі Яг”, у Закарпатті може проживати близько 45 тисяч осіб циганської національності, що є приблизно 5% від загальної кількості населення області. Відмінності в підрахунках можна пояснити причиною, що значна частина ромів, схильна приховувати свою етнічну приналежність і приписувати себе до інших національностей. Переважна більшість ромів, наприклад, проживає в Ужгородському, Виноградівському та Берегівському районах, містах Ужгород, Мукачеві та переважно компактно розселені на околицях населених пунктів. Теж саме відбувається і зі словаками, і з німцями. Це все через те, що переважна частина таких людей або ж живе в змішаних сім’ях, або ж хочуть приховати свою приналежність до тої чи іншої меншини.